ЗМІСТ
|
ВЕСЕЛІ
ВЧИТЕЛЬСЬКІ ПІСНІ-ПЕРЕРОБКИ

Не ходіть ніколи, діти, педагоги 
(На мотив «Пісні студента», муз. Д.
Тухманов)
З неба падає зірка,
Треба робити ноги.
Не ходіть ніколи,
Діти, педагоги.
Чому мені не страждати,
Посудіть самі,
Як не плакати, не ридати
Гіркими сльозами?
Або сгину біля дошки,
Загорнуся до строку,
Або витягну ковзани
До кінця уроку.
Ось стою, журнал в руках,
Новий день зустрічаю.
Від дзвінка і до дзвінка
І знову спочатку.
В казенний дім призвела
Далека дорога.
Як, хлопці, важка
Частка педагога!
Але без школи я, друзі,
Відразу заскучаю,
Не зможу прожити ні дня,
В ній душі не чаю.
Адже недарма мені вона
Послана від Бога
І навіки судилося -
Посада педагога.
Ось стою, в руках журнал,
По дзвінку отчалю.
Щасливий той, хто приставав
До цього причалу...
(А. Ерошин
■)
Шкільні роки...

(На мотив пісні «Шкільні роки чудові...»)
У перший погожий вересневий день,
Ми після відпустки в школу приходимо,
Ось починається перший урок,
Ну а до шостого з розуму вже сходимо.
Ці дітлахи жахливі,
Немов заряди фугасні,
Вибухи і гуркіт від них,
Знань у них ніяких,
Хіба можливо їм щось втовкмачити
Не-е-т, їх напевно простіше вбити,
Цих діточок.
Радісно зустріли ми Новий Рік,
Скоро канікули аж два тижні,
Чверть закінчили ми без клопоту,
Тільки злегка на скроні посивіли.
Ці кошмарні дітки,
Гади тупі, бездарні,
Скільки ти їх не вчи,
Голови, як цеглини
Хіба можливо їм щось втовкмачити?
Не-е-т, простіше школу до біса розбомбити
-
Буде спокійніше.
Ось дочекалися, настав випускний,
У нове життя вас учитель проводить,
Як би тепер обійти стороною
Діток, що вночі по місту бродять.
Ходять дівчата нарядні,
Мордочки кривлять злорадні,
Хлопці задоволені, купивши,
Пиво і презерватив,
Скоро нап'ються, та будуть пустувати,
Не-е-т, краще відразу їм горілки налити,
Щоб отрубились.
Шкільні роки чудові,
Нерви ви наші залізні,
Тверда наша рука,
Ти важка і міцна,
А якщо що, то допоможе ОМОН,
Не-е-т, якщо він слабо озброєний,
То не допоможе...
(Псевдонім Леля Жориковна
■)
Прекрасне покликання 
(На мотив пісні
«Нам потрібна одна перемога»
з к/ф "Білоруський вокзал", муз. Б.
Окуджава)
Давно, Земля, твої
Замовкли солов'ї,
Земля в диму, Земля в крові,
І їй не до любові.
Горить, як смолоскип, вся планета,
І насіння зла на ній цвіте.
Але ти, Вчитель, не дивись на це,
Іди по світу праведним шляхом,
Іди по світу тільки праведним шляхом.
Святий вогонь по світу
Неси, як Прометей!
Призванья цього прекрасніше немає,
Спасіння світу тільки в доброті,
Спасіння світу в красі й доброті!
Нам біди байдуже,
І роки дарма,
Адже нас не слава, не шана
З тобою вперед тягне.
У нас завжди відкриті двері,
Ми їх не тримаємо під замком -
Щасливий той, хто в цей світ повірив,
Гарячим серцем темінь освітив,
Йде слідом шлях, як Данко, висвітлив!
Себе не пожалію,
Згорю, як Жанна д'арк,
Щоб хоч трохи зробити світ світлішим:
Не дарма довірено мені навчальний дар,
Не дарма мені дано долею святий навчальний дар!
Добро в серцях не гасне:
Воно сильніше зла.
Вчитель, ні долі твоєї прекрасніше,
Неси по життю свій почесний прапор,
Такий важкий, але такий почесний прапор!..
(А. Ерошин
■)
Пісня Фізрука 
(На мотив пісні Газманова О.
«Морячка»)
Я скажу вам, нелегка
Нині частка фізрука:
Щоб зарплату заробити,
Треба місяць проскакати.
Щоб здоров'я дисбаланс
Не проникнул в кожен клас,
Займаюся фізкультурою
Кожен день п'ятнадцять разів.
В наш час зайву вагу
Викликає в людях стрес,
Діабет, гіпертонію
І розумовий регрес.
З гербалайфом добре,
З'їв таблетку і пішов.
Так таблетка коштує грошей,
Шлях до здоров'я не дешевий.
Але всім давно відомо
З журналів і кіно:
Від учительської зарплати
Не товстіють все одно!
(А. Ерошин
■)
Пісня хору вчителів 
(На мотив пісні «Ромашки спрятались»,
муз Е. Птічкіна)
Вчителька фізики:
Порошинку сдую я з портрета Ньютона,
Протру з тиском в один паскаль.
Невже фізика зовсім не люба вам?
Невже фізика для вас туга?
Вчителька хімії:
Беру рішуче шматочок натрію,
З усмішкою в воду я кладу його.
Тобі, о, хімія, співаю я арію
Про їдкий луг і аш два о.
Вчителька математики:
Весь клас від синуса під парти сховався -
Ах, ніж тут, алгебра, моя вина?
Я й сама часом боюся котангенса,
Від уравнениев в очах туман.
Вчителька біології:
Мені хомо сапієнс охриплим голосом,
Шпаргалку мучачи, півдня басіл
Про біології кишковопорожнинних
І боязко трієчку потім просив.
Всі разом:
Водою текучею і камінь точиться,
Струмує годинка, тече річкою.
А нам з подружками любові так хочеться,
Адже без любові прожити так нелегко.
(А. Ерошин
■)
Сторінок:
1
2
ПОВЕРНУТИСЯ НА УТРИМАННЯ
|

 |