ЗМІСТ

 Всім, всім, всім

Вчителям російської мови та літератури

 Вчителям біології

 Вчителям математики і фізики

Вчителям інформатики

 Вчителям хімії

Вчителям географії

Вчителям історії

Батьки і діти

Вчительські коломийки

Жартівливі вірші про вчителів

Веселі вірші про шкільне життя

Прикольні вірші для всіх уроків

Дитячі частівки до 1 вересня

Дитячі частівки про школу

Новорічні частівки для дітей

Веселі вірші про шкільне кохання

Антиникотиновые коломийки

Жартівливі тости для 1 вересня

Пісні-переробки про іпотеку

Веселі сценки зі шкільного життя

  ПОПУЛЯРНІ НОВИНИ

ВЕСЕЛІ СЦЕНКИ ДЛЯ ШКІЛЬНИХ СВЯТ

Пропоновані вашій увазі веселі сценки не зажадають від їх виконавців заучування великих текстів. На репетиції піде мінімум часу, а шкільне свято, завдяки юним артистам, стане яскравим і незабутнім.

Сценка "Кочегарів, або Педразборки"

(Михаил Жванецький)

Дійові особи:

Кочегаров - шкільна "відома" особистість

Старший брат Кочегарова

Директор школи

Вчителька Ольга Іванівна

За столом сидить директор, переглядає журнал, поруч стоїть вчителька.

ДИРЕКТОР:

Ольга Іванівна! У мене в руках журнал. Знову двійка, і знову Кочегарів.

ОЛЬГА ІВАНІВНА:

А що я можу з ним зробити, Сергій Михайлович? Він - ідіот! У мене немає сил з ним боротися. Він сам нічого не знає і іншим заважає вчитися. Вчора з ним пішло 20 осіб. У зоопарк. Дражнити білого ведмедя. Один впав в басейн. Добре, що спав ведмідь. Я з ним не можу працювати.

ДИРЕКТОР:

Це не розмова, Ольга Іванівна. Виключити його нам ніхто не дасть. Педагог не може впоратися з хлопчиськом! Ідіть, покличте сюди Кочегарова.

Голос із-за куліс:

Я тут!

Входить Кочегарів.

ДИРЕКТОР:

Так, Кочегарів! Так, стій прямо! Не кривляйся! Довго ми з тобою будемо мучитися? Ну, давай по-доброму. Ти чому підірвав прилад «сполучені посудини»?

КОЧЕГАРІВ:

А я більше не буду.

ДИРЕКТОР:

Вже все одно. Іншого приладу немає. Навіщо ти намастив шкільну дошку стеарином?

КОЧЕГАРІВ:

Щоб крейда не писав.

ДИРЕКТОР:

Я розумію. Ти думаєш, одні дурні кругом. А навіщо - щоб крейда не писав?

КОЧЕГАРІВ:

А так.

ДИРЕКТОР:

Навіщо ти вчитель фізики Самуїла Яковича води налив на стілець?

КОЧЕГАРІВ:

Я говорив, що він в теплому білизна, а всі казали - ні.

ДИРЕКТОР:

Я тобі! У колонію віддамо!

КОЧЕГАРІВ:

Ну так!

ДИРЕКТОР:

Сидіти будеш у в'язниці. Термін отхватишь - 25 років!

КОЧЕГАРІВ:

Ну так!

ДИРЕКТОР:

Хліб і воду будеш пити! На холодній підлозі спати!

КОЧЕГАРІВ:

Ну так!

ДИРЕКТОР:

Щури колом.

КОЧЕГАРІВ:

Ну так!

ДИРЕКТОР:

Всі! Досить! Ти чому схопив двійку з геометрії?

КОЧЕГАРІВ:

Вона мене питала тупий кут, а сама тупий не задавала.

ДИРЕКТОР:

Ольга Іванівна, що ж ви, не задавали, а самі питаєте?

ОЛЬГА ІВАНІВНА:

Ну як же - не ставила? Задавала. (Змахує сльозинку.)

ДИРЕКТОР:

Ти, Кочегарів, не клей дурня. Вона каже, задавала.

КОЧЕГАРІВ:

Задавала? А чому у мене в щоденнику не записано?

ДИРЕКТОР:

Ольга Іванівна! Хлопчик каже, не задавали. Вийди, Кочегарів.
(Кочегарів виходить.)

ОЛЬГА ІВАНІВНА:

Задавала. Що я, зовсім вже?

ДИРЕКТОР:

Він вас попереджав, що не знає?

ОЛЬГА ІВАНІВНА:

Так.

ДИРЕКТОР:

І ви його запитали?

ОЛЬГА ІВАНІВНА:

А що я могла зробити - весь клас на мене дивився?

ДИРЕКТОР:

І ви йому - двійку?

ОЛЬГА ІВАНІВНА:

А що я могла зробити?

ДИРЕКТОР:

На трійку не можна було натягнути?

ОЛЬГА ІВАНІВНА:

У мене совість є За що йому... трійку, за що?

Входять Кочегарів і його старший брат.

БРАТ:

Доброго дня. Знову цей тип щось накоїв? (Б'є Кочегарова по шиї)

Тихо! Як у нього академуспеваемость?

ДИРЕКТОР:

Жахливо! З геометрії одні двійки. З фізики...

БРАТ:

Зрозуміло. Підійди сюди! (Дає Кочегарову по шиї.) Будеш вчитися? Будеш інженером, бовдур?

ДИРЕКТОР:

Не треба так. Він розумний хлопчик. Ось і Ольга Іванівна каже...

БРАТ:

Це - Ольга Іванівна? Так... (Кочегарову) Сто рублів віддай! Хто сказав, що Ользі Іванівні на вінок? А ну, стольник жени!

ДИРЕКТОР:.

Постійте... він що, на вінок у вас взяв?

БРАТ:

Два рази брав, гад. Один раз - Ользі Іванівні, інший раз... (Дивиться на директора.) Віддай двісті рублів! Хто сказав, що директор - від тифу... А?

ДИРЕКТОР:

Вийдіть.

Брати виходять. З-за дверей крик: «А-а-а!»

ДИРЕКТОР:

Він його вб'є! Кочегарів! (Кочегарів входить.) Ну, давай по-доброму. Може бути, ти хочеш втекти? Я тобі допоможу. Ні? Ну давай двійку виправляти. Скільки буде двічі два?

КОЧЕГАРІВ:

Чотири.

ДИРЕКТОР:

Розумниця. Можеш, якщо хочеш! Тепер геометрія. Запитуйте, Ольга Іванівна.

ОЛЬГА ІВАНІВНА:

Чому дорівнює квадрат гіпотенузи? Подумай, синку, зосередься!

ДИРЕКТОР (шепоче):

Сумі квадратів.

КОЧЕГАРІВ:

Сумі квадратів.

ДИРЕКТОР:

Правильно. Досить. Три.

КОЧЕГАРІВ:

Чотири.

ДИРЕКТОР:

Що ви їм ставили на завтра?

ОЛЬГА ІВАНІВНА:

Биссектрису кута.

ДИРЕКТОР:

Кочегарів! Вивчи завтрашній урок. Для мене. Це я тебе прошу! Особисто для мене! Ні для кого! Для мене!

КОЧЕГАРІВ:

Я вивчу, а вона не запитає. У мене вже так було. Вона так робила.

ДИРЕКТОР:

Запитає, запитає. Запам'ятай, Кочегарів, отримаєш ще одну двійку - виключу, і ні в яку школу не візьмуть. Іди. (Кочегарів виходить.) А ви, Ольга Іванівна, поставите ще одну двійку - звільню, і ні в яку школу... ви це знаєте. Ідіть.

Директор залишається один і сідає на стілець. Під ним щось вибухає.

ДИРЕКТОР:

Кочегарів!!!

ПОВЕРНУТИСЯ НА УТРИМАННЯ

Сценка "Шкільні загадки"

(Леонид Медведев)

Діючі особи:

Школяр

Його друг - Вовка Сидоров

ШКОЛЯР (звертаючись довірливо до залу, показуючи рукою на що стоїть недалеко друга):

А Вовка Сидоров з нашого класу ну і тугодум! Загадки тут мені попалися цікаві про шкільні справи, а відгадки повинні бути в риму. Я, звичайно, все відразу відгадав, а потім Вовка вирішив перевірити на кмітливість.

ШКОЛЯР (Вовці Сидорову):

Ось, відгадай в рими загадку: «Між двома дзвінками термін називається...»

ВОВКА СИДОРОВ (миттєво):

Зміна!

ШКОЛЯР:

Ну, правильно, «зміна» підходить, але відгадка в риму повинна бути!

ВОВКА СИДОРОВ (ображено):
Ага, сам сказав, що правильно, а потім починаєш...

ШКОЛЯР:
Гаразд, давай я тобі іншу загадку загадаю, тільки ти подумай, перш ніж відповідь скажеш. «Фізкультурник нам сказав: Всім зайти в спортивний...»
 

ВОВКА СИДОРОВ (вигукує):
Магазин!

ШКОЛЯР:

Який магазин? Навіщо? Де ти його побачив?

ВОВКА СИДОРОВ:
Як навіщо? Кросівки нові купити треба, а то у моїх підошва вже відстає на лівій нозі. А магазин «Спорттовари» прям навпроти школи. Ти теж його сто разів бачив.

ШКОЛЯР (у бік залу):

Ну що йому тут доведеш!

ШКОЛЯР (Вовці Сидорову):

А ось цю загадку ти зможеш відгадати в риму? «Школи - не прості будівлі, в школах отримують...»

ВОВКА СИДОРОВ:

По голові! Ось вчора я у Оленки Петрової майже що й не чіпав бант, а вона мене книжкою по голові бац-бац.

ШКОЛЯР:

Слухай ще одну загадку: «А сьогодні я знову отримав оцінку...»

ВОВКА СИДОРОВ (кричить):

Трійку, трійку я знову отримав з математики.

ШКОЛЯР (звертаючись до глядачів у залі):

Ну і Вовка тугодум! Ну тугодум! Хоча... я Дивлюся, пика у нього хитра-прехитрая. Може, це він мене розіграв? Сьогодні ж 1 квітня!!!

ПОВЕРНУТИСЯ НА УТРИМАННЯ

Сценка "Новий учитель"

Сценка на шкільну тему для старшокласників. Новий вчитель - завжди так цікаво. А якщо він невисокий, худенький і взагалі схожий на учня? В класі сидять учні, дівчата фарбуються, гортають журнали, хлопці розмовляють.

В клас заходить невисокий худенький очкарик.

- О, новенький!- Знову, мабуть, ботанік!

- Це вже як пити дати! Я таких, як він, за версту впізнаю!

- А він нічого, симпатичний...

- Тебе як звати?

- Корольков Микола Денисович.

- Нікола, значить. А мене - Зінько. Тримай корч!

Очкарик змішався, почервонів і став знімати очки. Зінько, поблажливо посміхаючись, прибрала руку.

- Ой, дівчатка, сором'язливий.

- Очкариків ми любимо!

- Хлопці, це, напевно, Вітьки Королькова братан, того, який вчився з нами в сьомому класі!

- Вітюха - діловий мужик, він мене вухами навчив ворушити.

- А ти теж вмієш?

- Ні, не вмію!

- Ти, власне, звідки до нас прихилял?

- Я, власне,... з учительської прихилял. Вчитель я... Буду у вас викладати фізику. Привіт, діти!

ПОВЕРНУТИСЯ НА УТРИМАННЯ