|
ВІРШІ ПРО ЛІТНІХ ЛЮДЕЙ, БАБУСІ І ДІДУСЯ
 День
літньої людини
Про
бабусях
Про
дідусів
Бережіть старих людей
Для веселих весняних гілок
Коріння більш ніж рідня...
Бережіть старих людей
Від образ, холодів, вогню.
За спиною у них - гул атак,
Роки тяжких трудів і битв...
Але у старості - ломок крок
І нерівна дыханья ритм.
Але у старості - сили не ті.
Непрожитих днів малий запас...
Бережіть старих людей,
Без яких не було б вас!
(Л. Татьяничева)
Вітаємо аксакалів
Вітаємо аксакалів,
Наших мудрих людей похилого віку.
Нехай живуть ще чимало
Чудових рочків!
(І. Яворівська
■)
Ми славимо наших ветеранів
Ми славимо наших ветеранів,
Гідних честі і любові!
Нехай поменше ниють рани,
Співають довше солов'ї,
Нехай роки їх світло течуть,
І добре, що вони живуть...
(І. Яворівська
■)
День літньої людини
Літня людина - це
Той, хто живе дуже довго,
Сповнений почуття
Громадянського обов'язку,
Хто вміє любити, хто
Вміє мріяти,
Хто чужі помилки
Вміє прощати!
Нехай він віком стар,
Людина літня,
Але душею і серцем
Завжди молодий,
Життя вміє цінувати і
Живе для інших!
Ми прийшли привітати
Всіх людей похилого віку!
Побажати, щоб рідні
Ставилися з любов'ю!
Побажати вам удачі,
Довгих років і здоров'я!
Щоб ваша душа була
Щастям зігріта!
Знайте, ви нам потрібні ще
Багато літа!
(Н.
Веденяпина
■)
Побажання до Дня літньої людини
Кольорові айстр, чорнобривців спеку
У вінок переплітає осінь.
Тепло сердець, романсів красу
Ми Вам сьогодні підносимо.
Нехай Ваші дні палають, як захід сонця,
Нехай підморгне Вам небо синім оком,
І нехай сяє молодістю погляд,
А осінь життя буде солов'їну!
Адже за спиною безліч вершин,
Що сріблом виблискують крізь роки.
Ми вам бажаємо мудрості глибин,
Здоров'я, радості і щастя назавжди!
(Ольгарифм
■)
Гей, бабусі і дідусі!
Гей, бабусі і дідусі,
Чого тремтіти від старості?!
Давайте-ка побігаємо,
Пострибаємо від радості.
Коли ви боти знімете
І прийметеся скакати,
Ви разом з ними скиньте,
Років за двадцять п'ять.
Давайте-ка пострибаємо,
Пострибаємо, пострибаємо!
І ручками втомленими
Подвигаем, подвигаем!
І ніжками змерзлими
Потопаем, потопаем!
І холодними вушками
Похлопаем, похлопаем!
В замет пірнає бабуся
Вся скорчена, з паличкою -
Назад скаче бабуся,
Як внучка, з скакалочкой.
За нею пірнає дідусь
З седою бородою -
Назад скаче дідусь,
Як козлик молодий...
Давайте-ка пострибаємо,
Пострибаємо, пострибаємо!
І ручками втомленими
Подвигаем, подвигаем!
І ніжками змерзлими
Потопаем, потопаем!
І холодними вушками
Похлопаем, похлопаем!
Коли б скакали бабусі,
Коли б скакали дідусі,
Вони б стали юнаки,
Вони б стали дівчата.
Земля летить в русі
П'ять мільярдів років...
І в тому омолодження
Таємничий секрет!
Давай, Земля, попрыгаїм...
(А. Усачов)
Про бабусю і дідуся
Знову ті ж самі думки,
І як вони там не втомилися?
Вони в голові зависли:
Коли-небудь буду старим...
А як це? Неприємно?
Мені страшно і незрозуміло...
А дідусь з бабусею наші?
Напевно, їм теж страшно?
Але дідусь з бабусею добрі,
І ходять, завжди посміхаються,
І ходять - весь час бадьорі,
Ремонтом щосили займаються:
І вікна, і підлогу пофарбовані,
І нова двері в передпокої...
Значить, бути старим не страшно!
Значить, бути старим можна!
(О. Бундур
■)
Рідня
У бабусі й дідуся фото на стіні,
Подивляться і згадають про свою рідні,
Згадають і поплачуть, або помолчат,
Або посміхнуться, дивлячись на внучат.
Бабуся і дідусь давно живуть одні,
На вікні в коробці листи від рідні,
Сядуть, шанують - щоб не пом'яти!
Немов побувають у рідні знову.
Бабусі і дідуся їхати нелегко,
Раніше було близько, стало далеко.
Вийдуть на ґаночок, посидять рядком,
Вечір опускається,
Тягне прохолодою...
(О. Бундур
■)
Як відгукнеться...
В будинок престарілих діда помістили:
Мовляв, там затишно, чисто і красиво.
Його бажання зовсім не запитали.
А старому не подобається, тоскно.
- Тобі недовго буде самотньо, -
Так заспокоює онук Сергійко, -
З сестрою ще трохи підростемо,
І мама з татом стануть жити тут теж.
(Лара Іванівна)
Сторінок:
1
2
3
ПОВЕРНУТИСЯ НА УТРИМАННЯ
|
Увага!!!